Діти-квадробери все частіше стають головними героями курйозних ситуацій.
Підростаюче покоління в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що пересувається на четвереньках, тепер можна побачити не тільки в роликах з інтернету, а й на вулицях українських міст. УНІАН з'ясував, чим займаються і у що вірять квадробери - хто це і що про нове захоплення дітей потрібно знати батькам.
- Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія
- Хто такі квадробери зараз
- Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
- Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
- Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія
Уперше світ дізнався про те, що таке квадробери, завдяки хлопцеві на ім'я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався. Одного разу, будучи вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло 9 років.
Звісно, Іто не залишився непоміченим - на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, тим не менш, бажаних результатів новатор досяг:
- 2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
- у 2013 році - за 16,87 секунди;
- у 2015 році - за 15,71 секунди.
Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з'явився вид тренувань під назвою "animal flow" - "вільні рухи в стилі тварини", що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.
Сама назва "квадробіка" - це латинське "quattuor" (чотири) і англійське "aerobics" (аеробіка).
Хто такі квадробери зараз
У сучасному світі, найчастіше, квадробери - це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит - маски та накладні хвости. Для них квадробіка - це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.
Але квадробери в Україні не одні - це тільки одна гілка модної нині субкультури. Крім них існують теріантропи та фуррі, а різниця між трьома різними течіями одного тренду суттєва:
- квадробери - ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
- фуррі наслідують мультяшних героїв - людиноподібних звірят;
- теріантропи переконані, що мають душу тварини.
Для того щоб розуміти, чи небезпечна така квадробіка для дитини, необхідно поспостерігати за її поведінкою і мотивацією.
Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога
Психолог Віталій Сторчеусов каже, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси - прийняття, захоплення чи навпаки - покарання. Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації - вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.
Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам
Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді "лежить душа" дитини.
Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:
- високий рівень тривоги;
- схильність до депресії;
- потужний стрес у житті.
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка - одне із захоплень - з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом "я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування". Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала "я тварина", - це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.
Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини - яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, - то це "тривожний дзвінок".
Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя - це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише "дзвіночком" про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.
Чи потребують діти-квадробери психотерапевта
Сторчеусов переконаний, що якщо є "тривожні дзвіночки", потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш - кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім'ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре.
Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу - це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом "клин клином вибивають" - у сім'ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення.
Психолог вважає, що має відбутися психологічний процес зменшення цінності квадроберінгу, і, найімовірніше, дитячий психолог піде за цим алгоритмом. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
ВІЙНА: ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.
2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
- Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
- Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
- Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
Рекомендації як покращити свій сон під час війни.
В умовах постійної тривоги та небезпеки для життя заснути буває непросто. Сон – базова потреба організму. Навіть під час війни їм не можна нехтувати. Заснути під частими сиренами, вибухами та обстрілами дуже непросто. До того ж, страшно проспати повітряну тривогу. Розповідаємо, як можна покращити свій сон у такий складний час.
- Адекватно оцінюйте ситуацію Якщо ви змушуєте себе не спати, бо боїтеся упустити якусь небезпеку – усвідомте, що війна може тривати довго, а нервове виснаження через брак сну вам не допоможе. Дозвольте собі спати без докорів сумління.
- "Ні" новинам Перед сном закрийте всі новинні сайти та вимкніть телевізор. Погані новини вас стривожать і лише зашкодять, адже ви не можете вплинути ні на що. У воєнний час всім хочеться бути в курсі подій, але це точно не піде на користь вашому сну.
- Якщо заснути не вдається - відпочивайте Якщо заснути не виходить - не діставайте телефон та не відволікайтеся на інші справи. Лежіть із заплющеними очима і постарайтеся розслабитися. Такий відпочинок допоможе мозку трохи розслабитись.
- Пийте заспокійливі препарати Пити будь-які ліки без призначення лікаря дуже небезпечно – вдавайтеся до цього лише у крайніх випадках. Найбезпечніше приймати заспокійливі на рослинній основі: новопасит, настоянки валеріани, півонії або м'яти, персен. Не перевищуйте вказане в інструкції дозування!
- Забезпечте максимальну звукоізоляцію Вставте навушники у вуха, накрийте голову шарфом або капюшоном - максимально заглушіть навколишні звуки.
- Спіть по черзі Якщо ви живете в небезпечному регіоні та боїтеся проспати повітряну тривогу – спите по черзі зі своїми близькими. Тоді хтось точно попередить інших про небезпеку.
- Обіймайтесь Обійміть уві сні близьку людину, дитину, іграшку або подушку. Тактильний контакт допоможе заспокоїтися та трохи зняти стрес.
ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ
5 порад для батьків
1. **Бути поруч**: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. **Бути прикладом**: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
Психологічна турбота від Світлани Ройз
Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».
Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:
- перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
- пересуваються в інші міста;
- залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.
Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей.
Як зберігати спокій в оточенні новин про війну: поради психолога
Коли є загроза війни, будь-яка психічно здорова людина починає відчувати тривогу і страх. При цьому надмірна тривожність може призвести до психічних розладів, тому необхідно уберегти себе від такого стану. Як впоратися з негативною інформацією? На одну негативну емоцію у вас повинно бути сім позитивних, – радять психологи. Але як цього досягти?
Тривога та переживання у відповідь на загрозу життю та здоров’ю – це нормальна фізіологічна реакція. Якщо людина абсолютно нічого не боїться, то це, скоріше, психічне порушення, наприклад депресія або апатія. Тому, звичайно, будь-які заяви, особливо від перших осіб, привертають увагу і створюють ситуацію психологічного напруження.
Інформаційна атака, як стверджують психологи, є найбільш травматична в ситуації воєнної загрози.
Оскільки масова паніка негативно впливає на адекватність реакцій людини, перша порада – необхідно припинити постійно шукати інформацію щодо дій агресора. Пам’ятайте, що від новин, від інформації можна постраждати більше, ніж від перебування безпосередньо в зоні терористичної атаки, війни тощо.
Друга порада – плануйте майбутнє! Не «заморожуйте», принаймні у своїй голові, ніяких планів. Всі зараз зосереджені на новинах, де які танки, бази розміщення військ і так далі. Не варто акцентувати на цьому свою увагу.
Третя порада – турбуйтеся про когось. Це насправді працює! Знайдіть об’єкт, про який ви будете турбуватися, і рівень вашої тривожності значно знизиться.
Що робити при тривозі та паніці
Тіло
Не стримувати тремтіння, а навпаки встати, потрясти тіло, поприсідати
масажувати мочки вух, стискати і розтискати долоні - це дасть роботу м'язам і допоможе знову відчути своє тіло,
для того щоб задіяти смакові рецептори покладіть в рот льодяник,
для тактильних відчуттів – перебирати чотки, дрібні предмети у руках.
Це включить моторику і дозволить заспокоїтися.
